Сьогодні стало відомо, що президент Nintendo Cатору Івата помер у віці 55 років. Причиною називають довготривалу проблему з жовчовивідними шляхами, яка й заважала Іваті відвідувати останні Е3. Сатору Івата — один із тих керівників (не лише ігрової індустрії, а загалом), який починав від найнижчих щаблів: спершу був програмістом, потім продюсував ігри. Але навіть на посаді президента Івата ніколи не втрачав розуміння, що робить його компанія і для кого. Саме тому він регулярно спілкувався з публікою на презентаціях Nintendo Direct, а для розробників улаштовував інтерв’ю Iwata Asks (заґуґліть, там чимало цікавого).

Івата довгі роки не просто був обличчям Nintendo. Він допоміг компанії адаптуватися до нового часу, не розчарувавши та поповнивши багатомільйонну армію існуючих прихильників. Його принципи управління остаточно закріпили “велику N” в статусі найприбутковішої та найпопулярнішої ігрової компанії. Тож справедливо буде сказати, що в суботу, 11 липня, у день смерті Івати, ігрова індустрія втратила свого героя.

Ще в дитинстві малий Івата захопився програмуванням та створив кілька простеньких забавок для калькуляторів. Пристрасть до цієї справи була аж ніяк не тимчасовою — після школи Івата продовжив вивчення комп’ютерних наук у престижному Токійському Інституті Технологій. Як це часто буває, в останні роки навчання Івата підробляв програмістом у компанії HAL — дочірній структурі Nintendo — а після випуску став її штатним працівником. Що цікаво, родина ніколи схвалювала захоплення сина програмування, що вже й казати про перетворення цієї справи на основну професію. Сам Івата в одному з інтерв’ю розповідав, що  після працевлаштування в HAL батько не розмовляв із ним півроку.

До слова, філія HAL — розробник серії ігор про рожеву кульку Кірбі, одного з найпопулярніших персонажів Nintendo. Івата хоч і працював над Kirby, та був лише “одним із”, тоді як повноцінне авторство та дизайнерські лаври належали Масахіро Сакураю. Навіть у наступні роки переходу від Івати-програміста до Івати-ґеймдизайнера так і не відбувалося, хоча вплив чоловіка на ігри HAL щоразу більше виходив за межі його основної посади. Зрештою, його відмінні менеджерські якості та глибокі знання в галузі відеоігор не залишилися без уваги.

У 1993-му році Івату призначили президентом HAL, де він пропрацював аж 7 років. Івата не обмежувався лише управлінськими функціями, активно долучаючись до розробки ігор. На щастя, це аж ніяк не шкодило його президентству — навпаки, Івата налагодив стан фінансових справ HAL, і прибутки компанії почали зростати з кожним роком. Успішний керівник філіалу привернув увагу президента всія Nintendo, Хіроші Ямаучі, та отримав запрошення працювати в основному складі “великої N”.

Ефективний лідер: за роки своєї діяльності Івата доклався до створення десятків ігор. Ще на початку свого керування HAL він врятував від закриття гру Earthbound, а у наступні роки брав участь у створенні окремих ігор серії Pokemon, Super Mario Sunshine, Star Fox Adventures, Metroid Prime, Eternal Darkness: Sanity’s Requiem, Animal Crossing і навіть The Legend of Zelda: The Wind Waker.

У 2000-му році Сатору Івата обійняв посаду керівника підрозділу довготривалого економічного планування. Це був доволі напружений час для всієї корпорації та самого Івати — Nintendo запускала консоль GameCube в умовах наджорсткої конкуренції з PlayStation 2. Перемогти Sony в безпосередній дуелі не вдалося, але “Ігрокубик” зумів утриматися на плаву та принести своїм торцям непогані прибутки. Тут Сатору Івата і показав, що недарма відповідає за довготривале економічне планування.  Він швидко зметикував, що розробка ігор потребує щоразу більше грошей, а отже видавництва поступово втрачатимуть прибутки. До всього, тривимірна графіка втратила вау-ефект і однією лише картинкою гравців не привабиш; слід було знайти нові шляхи до ґеймерських сердець та гаманців. Висновки Івати були прості: скоротити бюджети та терміни розробки ігор, натомість зосередившись на оригінальності забавок та унікальному ігроладі. Проте GameCube для втілення цих планів не підходив. Іваті потрібна була нова консоль.

У травні 2002-го року Івата гадав, що його змусять покинути Nintendo — він отримав запрошення “на килим” до Хіроші Ямаучі. Патріарх ігрової індустрії дві з гаком години розповідав про всі негаразди, які Nintendo зустріла та подолала за 50 років його правління. Ямаучі докладно розповідав, як він зумів упоратися з проблемами та перетворити компанію, котра випускала гральні карти, на лідера нового, незвіданого промислу. Такі довгі повчання часто означали, що функціонера мали би звільнити. Те ж саме думав Івата. Однак замість звільнення його призначили наступником Ямаучі.

Чому серед десятків менеджерів та керівників підрозділів президент Nintendo обрав саме Івату? Ніхто не скаже напевне. Хіроші Ямаучі славився своєю проникливістю та стверджував, що лише інтуїція допомогла йому вести Nintendo до величі впродовж п’яти десятків літ. Мабуть, теж саме керувало ним у виборі Сатору Івати: старий президент шукав когось із подібними якостями, хто продовжив би успішний курс “великої N”, хто фактично став би другим Ямаучі. Старий керманич не прогадав. Звісно, спершу він лише поступився президентським кріслом, залишившись на посаді радника та члена ради правління. Так би мовити, для перестрахування. Втім, швидко переконавшись у тому, що Івата — саме той, хто потрібен Nintendo, Ямаучі з кінцями пішов на пенсію.

За роки свого президентства Сатору Івата зумів ще більше підсилити позиції Nintendo, не поступаючись при цьому обраними принципами. Наголос на технологічність графіки, показова дороговизна, передове залізо — шлях, яким ішли інші компанії, Nintendo показово ігнорувала, адже не ці речі роблять ігри самобутніми та цікавими. Консолі Nintendo DS, Wii та їхні наступниці, запуск яких відбувався з подачі Івати, впевнено доводили життєздатність позиції президента.  Сатору Івата швидко став публічною особою: ґеймери знали його в обличчя, мали можливість прямого спілкування з ним, а розробники невпинно прислухалися до його порад. Хоча Івата давно покинув безпосередню розробку, саме від нього залежить, якими будуть ігри Nintendo. А “велика N” усталить тенденції, котрі будуть сповідувати інші розробники.

WiiU, WiiU, посіваю: навіть стереотипно “провальна” консоль WiiU жодного разу за час продажів не виявилася збитковою для Nintendo. Що вже казати про теперішній стан, коли ігротека приставки поповнилася. WiiU була найбільшим випробуванням для Івати, яке він все ж витримав з гідністю. Свого часу консоль викликала такі сумніви, що навіть Ямаучі казав: “Якщо WiiU провалиться, то вчини краще самогубство”.

В останні роки, коли відбувався бум соціальних та мобільних ігор, Івата всіляко опирався закликам інвесторів та аналітиків змінити курс Nintendo — зменшити кількість працівників, відмовитися від створення власних консолей та повністю перейти на створення ігор для мобільних телефонів. Лише цього року в рамках експерименту Сатору зважився на співпрацю з мобільними розробниками — Nintendo лише надаватиме права та вестиме контроль якості продукту, не поступаючись основними принципами своєї діяльності.

Запуском консолі Nintendo NX керуватиме вже геть інша людина. Може, це буде легендарний Шиґеру Міямото, котрого тимчасово призначили співзаступником президента Nintendo, може хтось інший. Важливо лише те, щоби п’ятий президент Nintendo зберіг непорушність тих принципів, завдяки яким ігри Nintendo завоювали любов десятків мільйонів людей по всьому світу.

Вже згаданий президент №3, Хіроші Ямаучі, якось казав, що конкуренти на кшталт Sony приходять і йдуть, а Nintendo все одно залишається лідером галузі. І те, що за останні роки, за два з гаком покоління консолей, ця ситуація залишилася незмінною — це заслуга чоловіка на ім’я Сатору Івата.